Членство у “Великій вісімці» – велика честь та широкі можливості для держави, тож втрата цього статусу є ударом по її престижу та економіці. Незважаючи на те, що об’єднання урядів високорозвинених країн уже досить тривалий час існує без Російської Федерації, питання повернення її до складу не залишає ані саму Росію, ані інших країн-учасниць. Лідери цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем, які часто стосуються і Росії, а у вівторок президент США заявив, що він би підтримав повернення останньої до групи країн із найбільш розвиненою економікою, якби було висловлено таку пропозицію. Пізніше Дональд Трамп та Еммануель Макрон домовилися у телефонній розмові про запрошення Росії до участі у саміті країн “Великої сімки” у 2020 році.

Які наслідки матиме можливе відродження колишньої G8 – питання складне та неоднозначне. Все залежить від того, на яких умовах воно буде здійснене. Дипломати посольства України у Сполучених Штатах Америки вже висловили занепокоєння з цього приводу. У дипвідомстві нагадали, що Росію позбавили права бути членом “Великої вісімки” через незаконну анексію Криму. Із березня 2014 року в цьому плані нічого не змінилося: український півострів досі окупований. Якщо розглядати суто юридичний аспект, то для поновлення участі Росії у групі країн-лідерів необхідно звільнити Крим. Проте, Володимир Зеленський у своїй заяві ступив набагато далі, додавши до цієї умови припинення бойових дій на Донбасі та звільнення понад 100 політичних в’язнів і українських моряків, яких утримує Кремль. За його словами, лише це буде “серйозним сигналом світові про те, що Росія готова знову зайняти своє місце у порядку денному високої дипломатії”. Поки ж – агресивні дії посилюються, людські права порушуються, і це лише віддаляє Росію від принципів і стандартів, які об’єднують учасників Групи семи. Українські дипломати закликають світових лідерів не допустити повернення Росії до G8, поки її політика суперечить нормам міжнародного права. Попри це, Трамп повторно заявив про свою позицію. На його думку, Росію потрібно повернути до складу міжнародного клубу, щоб не витрачати багато часу, “говорячи про Росію під час цих зустрічей”, адже жива комунікація ефективніша за телефонну чи будь-яку іншу. Натомість канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон 21 серпня не підтримали таку ініціативу.

Думки українських політиків в цілому сходяться: занепокоєння відчувають усі. Перспективи того, що Росія таки потрапить до G8, досить реальні. Так, важко не помітити, що США та Францію із високою імовірністю підтримає і Німеччина, яка давно просуває так звану “формулу Штайнмайєра”. Сценарій передбачає поступки з боку Росії в частині безпеки, що мають йти паралельно з виконанням Україною політичної частини мінських угод, серед яких надання Донбасу особливого статусу (фактична федералізація України), амністія бойовиків і проведення місцевих виборів. Звісно, що всередині “Великої сімки” відбуватимуться протиріччя, і зараз складно сказати, чим вони завершаться. Але, якщо Росію таки запросять до G8 за відсутності будь-яких змін її позиції щодо Криму та Донбасу, це, фактично, означатиме, що Захід проявляє пом’якшення до неї та одночасно ослаблення української позиції на міжнародній арені. Навіть якщо повернення Росії до складу G8 не відбудеться, самі лише наміри та розмови про це є серйозним тривожним сигналом для нас. Втрата Україною суб’єктності у міжнародних процесах – ось про що нам треба хвилюватися в першу чергу. Зміцнення дипломатичних зв’язків та покращення роботи МЗС мають бути на порядку денному політики нового Президента. Потрібно виробити чітку стратегію щодо розв’язання конфлікту на Донбасі та повернення Криму, окресливши межі, за які ми не вийдемо. На міжнародних перемовинах українська влада має чітко відстоювати наші національні інтереси.

Павло Жебрівський