Справа Шеремета: спроба знайти винних чи дискредитація ветеранів і волонтерів

Блог Олега Павлишина

Оприлюднення 12 грудня цього року слідством Національної поліції своєї версії вбивства відомого журналіста Павла Шеремета очікувано стало топ-новиною в інформаційному просторі України, яку будуть ще довший час обговорювати. Тим більше, що на брифінгу були присутні й виступили і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і генеральний прокурор Руслан Рябошапка, і президент України Володимир Зеленський.

Слідство висунуло звинувачення п’ятьом особам, серед яких учасники АТО (ОСС) та волонтери. Не вдаючись в подробиці наданої слідчими інформації, можна зробити висновок, що прямих доказів провини затриманих не надано, а підозра ґрунтується на обставинах, які можуть бути використані для припущень щодо їхньої вини.

Поряд з цим чи не найслабшим місцем версії слідчих є мотив злочину – «дестабілізації ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи». Однак влітку 2016 року як обставини в Україні, так і, з усією повагою, особа загиблого Павла Шеремета з дуже низькою імовірністю могли спричинити «дестабілізацію».

Не названо замовників, якщо не розглядати варіант, що виконавці були і самими ініціаторами злочину – саме до такої думки, схоже, підводять слідчі. Проте аудіозаписи телефонних розмов, які представило суспільству слідство, в цьому контексті дуже загальні, а аналогії та паралелі у виступі доповідача на брифінгу можна сміливо назвати «притягненими за вуха». Слідчі заявили про наявність значно більшого масиву інформації, яку вони не можуть розкрити через таємницю слідства і, ймовірно, ми отримаємо її пізніше.

Зараз же недовіра до поданої інформації висловлюється не лише користувачами соціальних мереж, а й самим сайтом Українська правда (на ньому працював Павло Шеремет), який поставив запитання і щодо замовників, і щодо мотиву підозрюваних.       

Не можна з упевненістю заперечувати провину підозрюваних. Однак сам факт, скажімо прямо, поспішного виходу на брифінг з подібними «доказами» і загальними припущеннями й аналогіями примушує замислистися: навіщо?

Політолог Віктор Небоженко пов’язує це з приїздом в Україну російських пропагандистів і творців фейків з телеканалу Міноборони «Звєзда», які зроблять з такої події антиукраїнські матеріали. А також зазначає необхідність передноворічного «звіту» міністра МВС про свою роботу, особливо на фоні слабких успіхів ГПУ, НАБУ, ДБР та СБУ. 

До речі, питання про те, чи не було оприлюднення матеріалів слідства спробою зберегти Аваковим за собою посаду міністра, прозвучало і на брифінгу. Однак Зеленський відхрестився від цього, посилаючись на мораль. Разом з цим, виникає питання щодо моральності публічних звинувачень будь-кого на підставі лише непрямих доказів, чи точніше – фактів і обставин, які дозволяють зробити припущення. Щодо експертизи про впізнання осіб, які закладали вибухівку – також виникають запитання. Бо проведення експертиз в Україні – велика проблема, що було неодноразово підтверджено практикою. Про це уже попереджали в соцмережах і висловлюють обгрунтовані сумніви і зараз.

Поряд з цим з’явилась інформація про обшуки в домі волонтерів Акастьолових у справі Шеремета. Про обшук заявив і Антін Мухарський, який пов’язує це з вчорашнім брифінгом Нацполіції і своєю волонтерською діяльністю.

Такі дії спецслужб вкладаються в іншу версію, згідно з якою під приводом пошуку замовників та ініціаторів вбивства Шеремета буде дискредитуватись увесь волонтерський і ветеранський рух. Про такий розвиток подій можна було здогадатися зі слів представника Нацполіції на брифінгу, де він зазначив про розширення кола підозрюваних у цій справі. Найімовірніше, влада намагатиметься розширити коло «змовників» з метою дискредитації всього волонтерського і ветеранського руху, базуючись на їхніх емоціях в телефонних розмовах чи просто знайомстві з підозрюваними. До того ж, як це і відбулось на брифінгу, акцентуватимуть увагу на їхніх придбаннях чи статках, не вдаючись в деталі походження останніх. До слова, за всіма соціологічними опитуваннями, волонтери й армія мають вищий рівень довіри громадян, ніж Зеленський.

Окремий бонус для монобільшості – поки суспільство зосередилось на «справі  Шеремета», комітет Верховної Ради з аграрної та земельної політики в спеціальному закритому режимі обговорює поправки до закону про продаж сільськогосподарської землі. Рішення по 4500 поправках хочуть ухвалити і відразу ж проголосувати за закон до 20  грудня 2019 року.

Чотири в одному – і «звіт» про резонансні справи, і гарна «подача» Кремлю, і дискредитація «войовничих» конкурентів у рейтингах, і відволікання уваги. Одним словом, ілюзіоністи. Хоча брифінг і виглядав примітивно, але для шанувальників відомого серіалу  пройде. Принаймні «Зе-більшовики» так думають і, схоже, не помиляються. Поки що.

Коментарі: 0

Залишити відповідь