Зрада: новий сезон

Як і слід було чекати, з початком нового політичного сезону і роботи Верховної Ради активізувались зусилля Зе-більшовиків з реалізації трьох задекларованих ними завдань: повзучої капітуляції, продажу землі сільськогосподарського призначення і протидії подальшому формуванню української нації та національної самоідентифікації українців.

Знаковою подією стало скандальне призначення головою Держкіно Марини Кудерчук, про яке міністр Бородянський заявив у фейсбуці 29 січня 2020 року. Новопризначена «голова» від Зе-команди отримала дипломи в приватному навчальному закладі – Бердянському інституті підприємництва. Журналіст і футбольний оглядач Володимир Миленко зазначає, що «…  в Запорізькій області в оголошеннях про вакансії навіть спєцом указували “Диплом БИП не предлагать”. Бо це не вуз, це просто кантора, куди ти привозиш кілька разів на рік бабло і у підсумку отримуєш бомажку, тобто диплом».

Безпосередній зв’язок з кінематографом в Марини Кудерчук був у статусі заступника, а згодом керівника запорізького кінотеатру ім. Довженка. За твердженням Володимира Миленка, в 2017 році, коли кінотеатр очолювала Кудерчук, адміністрація цього закладу не погодилась на показ патріотичного фільму «Червоний» в День незалежності. Про попередній конкурс на посаду голови Держкіно та скандал зі штучним блокуваннням перемоги підтримуваною кінематографічною та культурно-мистецькою громадськістю продюсерки Одеського кінофестивалю Юлії Сінькевич відомо давно. Тому, попри кращі сподівання, в нас не було сумніву, що Зе-більшовики не віддадуть кіно – «найважливіше з усіх мистецтв» (за словами Володимира Леніна) – на відкуп професіоналам чи просто чужим. Адже не в останню чергу завдяки цьому (згадаймо серіал «Слуга народу») вони і прийшли до влади.

Однак про кіно не забувають і народні депутати від «слуг». Уже досить відомий завдяки пропозиції продати собаку, щоб сплатити за газ, «слуга народу»  Євгеній Брагар заявив про нерентабельність і недоцільність фінансування виробництва патріотичного кіно.

Якщо додати позов цього «народного слуги» проти волонтерок, які покинули автобус через незгоду з показом російського серіалу, вимальовується цілісна картина подальших кроків Зе-більшовиків. У суспільство окремими «рупорами» закидається або активізується певна позиція, вигідна владі, потім інші «рупори» та інформаційні джерела її підтримують. В разі відсутності суттєвої реакції з боку громадянського суспільства Зе-більшовики переходять до наступних кроків.

Саме в такому контексті слід розглядати і нещодавню заяву помічника президента з міжнародних питань Андрія Єрмака про наміри влади провести місцеві вибори на окупованих територіях Донбасу в жовтні цього року. Що в наявних реаліях означає виконати наміри Путіна про включення окупованих територій до складу України на кремлівських умовах та відкриття шляху до повного зняття міжнародних санкцій з Росії. Адже цілком зрозуміло, що у виборах на окупованих територіях переможуть повністю проросійські сили, а до влади на місцях прийдуть представники керованих Кремлем бойовиків.

Водночас на тлі забуття Зе-командою питання Криму формально зникне основна перешкода для зняття санкцій. В інтерв’ю 1 лютого на  каналі «KRYM – критичне мислення» Єрмак говорить про пакет домовленостей, з яким Україна через три місяці може вийти на «наступну зустріч лідерів в нормандському форматі». А вже  4 лютого міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Празі заявляє про ймовірну можливість зустрічі міністрів країн «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – на Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбудеться 14-16 лютого. Пристайко зазначає, що міністри не хотіли б, щоби їхня зустріч замінила собою саміт «лідерів», на який справді покладаються великі сподівання.

Самим припущенням можливості такої заміни Пристайко визнає існування плану подальших кроків повзучої капітуляції з боку української влади на вимогу учасників «нормандської змови». Тим часом «рупори» не забувають постійно нагадувати про наступні обміни полоненими, виносячи за дужки принципове питання закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції України. Зараз «каменем спотикання» для проведення виборів намагаються «призначити» питання контролю над кордоном українською стороною. І саме на це Кремль, за умови виконання інших своїх забаганок, цілком може і погодитись. Адже вигідно віддати так званий контроль з барського плеча, демонструючи «конструктивну» позицію і тримаючи війська біля кордону України в разі, якщо щось піде не так.  

За схожою схемою готується «дикий» продаж землі. Зеленський  під час ознайомлення з роботою держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» несе повну нісенітницю про «лояльний» (до кого?!) ринок землі, якого більше «ніде немає», роблячи абстрактні порівняння з економікою Туреччини.

У Зеленського, як начебто підмітив відомий «знавець» економіки прем’єр Олексій Гончарук, своє розуміння економічних питань. Питання лібералізації економіки він звів до запровадження продажу землі, наводячи приклад Туреччини. Однак чомусь не проводив паралелей після візиту до Ізраїлю, де понад 90% землі сільськогосподарського призначення перебуває у власності держави і де ефективно працює сільськогосподарське виробництво, є обіг земель. Паралель стає зрозумілою після заяви в кулуарах Верховної Ради Голови Комітету з питань аграрної і земельної політики Миколи Сольського. Сольський припустив, що Верховна Рада може почати розгляд у другому читанні законопроєкт щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10) вже цього пленарного тижня.

«Рупори» активізуються,  Зе-більшовики поспішають виконати власно надумані чи написані іншими «домашні» завдання.  

Коментарі: 0

Залишити відповідь