Пропонуючи зміни до Конституції України «щодо децентралізації влади», Зе-команда вчергове вирішує питання за принципом «кілька в одному». Самого тексту проєкту закону про зміни до Конституції, попри формальне начебто його внесення на сайт Верховної Ради в п’ятницю, 13 грудня, понад дві доби на сайті ВР не було. Але це вже не дивує. Адже методи роботи монобільшості очевидно перевищили найгірші практики попередніх влад. Сам проєкт змін до Конституції не став винятком.

Згідно із запропонованими змінами, «компетенція обласних, окружних рад визначається Конституцією України і законом». Таким чином, законом, який можливо ухвалити простою більшістю голосів лише депутатів ВР від Слуги народу, можна передбачити можливість особливого статусу не лише Донбасу, а й інших областей чи об’єднань громад – округів (наприклад, окремі райони в Закарпатті). Справжні наміри Зе-більшовиків виявляються в пояснювальній записці до проєкту. Бо, як зазначається в цьому документі, підписаному керівником Офісу президента Андрієм Богданом: «Разом з тим децентралізація не означає послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.».  Жодного слова про загальнодержавну освітню, мовну і культурну політику. Таким чином, замість закону про особливий статус Донбасу Україна з дуже високою імовірністю може отримати закон про фактичну федералізацію під облудною назвою «децентралізації».

Водночас пропонованими змінами вводиться інститут префектів, які «на підставі і в порядку, що визначені законом», видають акти, які є обов’язковими (!) на відповідній території.  Призначаються і звільняються префекти, згідно із запропонованими змінами, президентом, їхні «акти» скасовуватимуться тим самим президентом і частково – Кабінетом міністрів.  Враховуючи тенденцію до узурпацію влади Зеленським, можна лище уявити собі, яким буде закон про префектів та їхні повноваження.

Ще одним майбутнім законом пропонується врегулювати порядок зміни меж, найменування і перейменування громад та поселень, яке «здійснюється з урахуванням думки їх мешканців». Враховуючи попередні заяви Зеленського, це може призвести до ревізії декомунізації в назвах населених пунктів та зростання сепаратистських настроїв, як проросійських, так і інших.

Крім того, з Конституції планують вилучити пункт про те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування й фінансово підтримує місцеве самоврядування. Натомість пропонується абстрактно-філософське формулювання: «Держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.». Якщо згадати проблеми з надходженням субвенцій в різні області, робимо однозначний висновок, що Зе-більшовики контролювати і «рулити» місцевим самоврядуванням хочуть, а от допомагати і нести відповідальність – ні. До того ж Зеленський, як це уже було на біговій доріжці, роздаватиме з «барського» плеча подачки громадам, округам чи областям.

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що проєкт змін до Конституції України потрібно дуже уважно вивчати на предмет відповідності мінським домовленостям і «формулі Штайнмаєра». Незалежно від формальної реакції Путіна, яка однозначно залежатиме від обраної ним тактики: дотискати зараз чи погоджуватись на повзучу капітуляцію, Кремль (як і, до речі, Будапешт) може бути задоволеним – можливості для федералізації, а далі – розчленування України з ухваленням таких змін будуть повністю забезпечені. Зокрема з можливістю дестабілізації ситуації в нашій державі. Там, на відміну від Зе-моновлади, серйозно розглядають усі варіанти.