uk
en
Новина про звільнення Цемаха з-під варти збурила українське суспільство, принаймі його активну, патріотично налаштовану частину.
100 днів з моменту інавгурації Зеленського минули майже ідеально для новообраного президента. Команда Зе на хвилі популярності перемогла з рекордним результатом.
14 березня 2014 року перші добровольці вирушили захищати свою землю від російських окупантів. Тоді тільки завершився Майдан. Було невідомо, скільки протриває війна й як вона змінить українців. Армія, яка потребувала нагальної модернізації, не мала здатності настільки рішуче дати вісіч ворогові.
Широкомасштабне розширення війни, яку Росія веде проти України уже восьмий рік, схоже, лише поставлене «на паузу». Попри заяви російських генералів про «повернення військ в місця постійної дислокації» ні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, ні міністр оборони Великобританії Бен Воллес не
Голова Офісу президента Єрмак в рекордно короткі терміни (за три дні!) «вилікувався» від ковіду, тож «усі плани на цей тиждень в силі». І ця новина – серед найтривожніших за день. Цього тижня планується зустріч радників «нормандської четвірки», орієнтовно – 10 лютого. Напередодні Володимир
Сюжет журналіста Михайла Ткача про ДТП нардепа від «слуг» Олександра Трухіна викликав справедливу хвилю обурення. «Абсолютно чесна людина», як про себе каже сам депутат, намагався покинути місце аварії, тиснув на поліцейського пропозиціями домовитись через міністра МВС Дениса Монастирського,
26 січня повинна відбутись зустріч радників у керівників країн так званого «нормандського формату» (Україна, Німеччина, Франція, Росія). Саме того «формату», на який покладав великі надії Зеленський, коли хотів «подивитися в очі Путіну і перестати стріляти». Однак українське суспільство заявило
Зеленський та його команда, схоже, як вогню бояться неконтрольованих правоохоронних органів. Надто довга історія з призначенням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) уже вийшла не лише за межі здорового глузду й елементарної пристойності, але й загрожує національній
Росія примушує Україну до «миру» через загрозу війни. Так вже траплялося. Але нова спецоперація набула неабияких інформаційних масштабів та міжнародного розголосу: розмови Байдена і Путіна, заяв представників влади і політикуму різних країн. Ця ситуація проявила друзів, партнерів та ворогів
Так званий «переворот», який анонсував Володимир Зеленський на своєму пресмарафоні, – надзвичайно малоймовірний з точки зору проведення і дуже сумнівний з огляду на названих організаторів (один співробітник ФСБ і троє відставних українських міліціонерів, які базуються в Криму). Однак, очевидно,
Російські війська скупчуються біля кордонів України. За даними ОБСЄ, РФ нарощує військову присутність і на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і в Криму. Зараз важко спрогнозувати, до чого це призведе. Однак прикметною є реакція міжнародної спільноти на дії
Верховна рада відправила у відставку одразу п’ятьох міністрів: • Романа Абрамовського – міністра довкілля та природних ресурсів; • Олексія Любченка – міністра економіки; • Олексія Резнікова – міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій (щоправда, потім перепризначила його міністром
