Росія примушує Україну до «миру» через загрозу війни. Так вже траплялося. Але нова спецоперація набула неабияких інформаційних масштабів та міжнародного розголосу: розмови Байдена і Путіна, заяв представників влади і політикуму різних країн. Ця ситуація проявила друзів, партнерів та ворогів України.

Тут, за винятком дещо зміненої риторики Німеччини, – майже нічого нового. Однозначно друзями можна назвати країни Балтії, владні представники яких прямо називають дії Росії ворожими. Наприклад, так вчинила прем’єр-міністр Естонії  Кая Каллас.

Партнери (інші країни ЄС та США) заявили про стратегічні та економічні втрати для Росії в разі її масштабної агресії. Зокрема Франція, керівник МЗС якої попередив про «стратегічні наслідки» імовірного російського вторгнення (водночас пропутінська, але рейтингова кандидатка на пост президента Франції Марін Ле Пен взагалі вважає Україну «сферою інтересів Росії», а Крим – російським).

Однак досі не відомо, чи готові європейські партнери поступитись економічними інтересами, тобто Північним потоком – 2, і враховувати національні інтереси українців. Ймовірність зупинки газогону озвучували, проте від офіційних рішень немає. Хоча риторика в контексті неприпустимості дій Росії щодо українського суверенітету як у німецького канцлера Олафа Шольца, так і в німецької опозиції ХДС/ХСС є досить рішучою.

Конгрес США схвалив оборонний бюджет зі збільшенням військової допомоги Україні на 50 мільйонів доларів, але в ньому немає положення про санкції щодо Північного потоку – 2. Водночас пропозиції про санкції мають широку підтримку серед конгресменів обох партій. Адже саме після добудови Північного потоку – 2 і штучного підняття цін на газ з боку Росії Кремль вдався до військового шантажу Заходу та України.  

Українці, поза сумнівом, мають бути вдячні за підтримку з боку партнерів, однак важливими є конкретні дії та заяви. Водночас така підтримка не повинна відбуватися за рахунок українських національних інтересів. Вступ до НАТО є стратегічним пріоритетом для України. Також важливо не допустити автономії окупованої території Донбасу, адже це можна вважати розшматуванням держави.

Слід ще раз нагадати, що в час отримання незалежності політичні противники СРСР вмовляли Україну залишитись у складі Радянського Союзу. Тоді українці на це не погодились. Не погодяться на капітуляцію та «русскій мір» і зараз, попри російські погрози.