З Парижу без любові

Почнімо із сухих підсумків «нормандської зустрічі». Плюс – попередня домовленість про обмін «всіх на всіх» (за висловом Зеленського), або «встановлених на встановлених» утримуваних (за висловом Путіна). Тут, як завжди, біс криється в деталях: якщо Зеленський говорить про верифікацію (перевірку і уточнення кількості) утримуваних, то за формулою Путіна, Росія може нібито «не знати», або відхрещуватись від бранців, які утримуються бойовиками ОРДЛО.

Великий мінус – підтвердження, за висловами всіх учасників підсумкового брифінгу, сповідування виконання Мінських угод і «формули Штайнмаєра» (президента Німеччини і прихильника Путіна). Мінські угоди, нагадаємо, ухвалювалися за президента Порошенка, хоча і в значно скрутнішій, ніж зараз, ситуації. Далі Порошенко фактично «заморозив» їхнє виконання. Зокрема, мабуть, і через те, що в 2015 році під час спроб ввести в Конституцію положення про особливий статус Донбасу відбулися масові протести з людськими жертвами. Зеленський «розморозив» зустрічі в «нормандському форматі» і, відповідно, актуалізував виконання Мінських угод «папєрєдніка», якого постійно і гостро критикує.

Щодо особливого статусу Донбасу та імплементації «формули Штайнмаєра» (зокрема ситуацію з місцевими виборами) справу «провернули» за аналогією з продажем сільськогосподарської землі. Влада ставить суспільство до відома про ухвалене рішення, а потім лукаво обговорює деталі, не відміняючи нейприйнятної для громадян суті рішення. Адже саме особливий статус Донбасу та імплементація Мінських угод «за Штайнмаєром» і є тією найжирнішою і найяскравішою «червоною лінією», про які зараз так багато говорять. На жаль, намір перейти цю лінію Зеленським в Парижі з благословення Макрона і Меркель підтверджений. Бо назвіть федералізацію «наданням додаткових повноважень», «конституційною реформою децентралізації», автономізацією чи якось інакше, вона федералізацією і залишиться.

Проведення місцевих виборів без більш-менш тривалого періоду контролю Україною окупованих територій також підтверджено. Не заперечено можливість ведення переговорів напряму з бойовиками з ОРДЛО. Заплановано наступне розведення військ ще в кількох точках та повне припинення вогню.

Про те, що влада заплющує очі на обстріли навіть на ділянках розведення ми знаємо, тому і тут можна очікувати будь-чого. Так що капітуляція не відміняється, як би цього не хотілось. Вона набуває повзучого і «підкилимного» характеру. З великими повноваженнями, наданими Трьохсторонній групі, в якій Зеленського представляє творець олігархічної системи Кучма, з агентами впливу Кремля в найближчому оточенні президента, з інформаційним впливом російської п’ятої колони від Медведчука. Та, найважливіше, з інформаційними «димовими завісами» і заплутуванням українців політичними меседжами від команди Зе. Як це відбулося перед зустріччю в Парижі: від запевнень у стилі «зради не буде» і обіцянок-цяцянок учасникам Майдану й АТО до маніпуляцій про надання ще одного траншу від МВФ.

Те, що день капітуляції не оформився, не означає її припинення. При цьому думки громадян не питатимуть. Як тоді, коли Кучма своїм підписом оформив «формулу Штайнмаєра», узгоджену значно раніше
Зеленським і Єрмаком. Або коли без обговорень і референдумів, ухвалювалося рішення про продаж української землі. Так що
продовження «народної» політики «народного» Зеленського буде, у цьому сумнівів нема.

Коментарі: 0

Залишити відповідь