Генеральна прокуратура та СБУ намагались вручити підозру куму Путіна – Віктору Медведчуку. Звинувачення, висунені Медведчуку та його довіреній особі нардепу Тарасу Козаку серйозні –  підозра у державній зраді і замах на розграбування національних ресурсів у Криму.

Медведчук, ймовірно, передав російській владі дані та документи про розвідку родовищ, які вела раніше Україна, а також секретні дані про прихований підрозділ Збройних сил України, його особовий склад та бойову підготовку. Депутата також підозрюють в участі в операції «Промінь». Мета цієї операції – створити інфраструктуру для збору персональних даних українців, їх вербування та впливу на внутрішню політику України і поширення пропаганди.

Ця цілком позитивна новина містить кілька деталей, в яких, як відомо, ховається біс. Чому, попри такі вагомі звинувачення, підозру Медведчуку так і не вручили? Здається, здатність ефективно проводити обшуки, затримувати та вручати підозри у спецслужб та поліції поширюється лише на несправедливо звинувачених патріотів у справі Шеремета чи активістів виступів під Офісом Зеленського.

Тим часом «колега» Медведчука Тарас Козак, за даними СБУ, перебуває в Росії і не має наміру повертатись. А от свого кума Путін – принаймні на позір – не надто кличе. В Росії нібито «не збираються втручатися в цей процес».

Можливо, «слуги» вчергове під патріотичним прикриттям вирішують власні питання і «втюхують» українцям нове продовження шоу «боротьба з Медведчуком» замість системного вирішення питань національної безпеки. Адже Андрій Єрмак і Олег Татаров далі працюють на своїх місцях біля (чи замість?) Зеленського. Далі себе комфортно почувають Сергій Льовочкін, Євгеній Мураєв, Вадим Новінський з пропагандистськими телеканалами Інтер, НАШ, НТН. А «обличчя» російських агентів в Україні – Медведчука, – схоже, не шкода не лише потенційним згаданим вище бенефіціарам його поразки, а й Кремлю. Російські пропагандисти дещо змінили агресивний наратив на «мижебратський» і проводять спецоперації через агентів впливу на кшталт призначення міністра енергетики чи викрадення судді Чауса з території Молдови.

Заразом можна і невдачі перекласти на попередню владу, яка вже давно не при владі. Адже голова СБУ Іван Баканов багатозначно відтермінував інформацію про ймовірну участь попередньої влади в ситуації з Медведчуком, а от пропагандист Єрмака Михайло Подоляк не стримався і прямо заявив про «політичний дах при різних владах» для Медведчука. Це натяки на те, що за керівництва «слуг» все буде інакше.

Поки що системних покращень немає – лише красиві обіцянки, як-от закон про олігархів, вступ в ЄС та НАТО, масову вакцинацію чи зміни в судовій системі або обороні. Але навіть найкращі закони треба виконувати. А як це робити у всеохопній ситуації безвідповідальності та відсутності покарання і наповнення державних структур агентами Кремля і корупціонерами – незрозуміло.