Справжня «міць» Кремля і «підтримка» Заходу

Аналітики Міжнародної кризової групи (ICG) вважають малоймовірним повномасштабний наступ російських військ на Україну, попри стягнення з різних кутків РФ до українських кордонів 80–100 тисяч російських військовослужбовців та значної кількості танків і літаків. В окупований Крим перекидають полк аж із Забайкалля.

Це наводить на висновок: попри бравурні заяви кремлівських чиновників, пропагандистів і Володимира Путіна про «міць» російської армії та «безпорадність» українських Збройних сил, військові справи в російській імперії не такі вже й хороші.

Згідно з даними ICG, Кремль, схоже, намагається залякати Україну і Захід нарощенням військ на кордоні, щоб «примусити Київ піти на поступки щодо непідконтрольних їй територій Донбасу та не протидіяти гібридним силам, коли ті шукатимуть тактичних переваг на вже захопленій частині Донбасу».

Водночас «Кремль може сподіватися, що відповіді Заходу на розгортання знову продемонструють, що, незважаючи на всю риторику, жодна західна держава не прийде на допомогу Україні, якщо їй загрожуватиме ескалація військової загрози», – зазначають аналітики. І тут дуже важливо звернути увагу на слово «знову».

Схожої думки дотримується колишній командувач силами США в Європі генерал Бен Ходжес. «Я вважаю, що Кремль має намір почати війну з Україною, тому що Росія все більше впевнена, що Захід насправді нічого не буде з цим робити», – стверджує він.

«Насправді ми нічого не зробили з їхнім вторгненням до Грузії в 2008 році. Вони побачили нашу нездатність діяти в Сирії і нашу нездатність покарати їх яким-небудь значним чином після їхнього вторгнення в Україну в 2014 році», – додав Ходжес.

На цьому тлі особливо промовистими видаються заяви посла Франції в Україні Етьєна де Понсена: «Ми (Франція і Німеччина) як посередники поважаємо позицію України з цих чутливих питань, абсолютно усвідомлюємо ті “червоні лінії”, які існують для України, і намагаємося повною мірою їх враховувати».

Однак ми знаємо з попередніх переговорів, що ці країни мають доволі своєрідне уявлення про українські «червоні лінії». Раніше лише громадянська позиція українців зберігала державу від фактичної капітуляції. Окрім того, «намагання» враховувати ці лінії – дуже кволі. Це продемонструвала канцлер Німеччини Меркель своєю підтримкою Північного потоку – 2, всупереч інтересам не лише України, а й всього Заходу.

Коментарі: 0

Залишити відповідь