Вступ України до Європейського союзу не є «серйозною перспективою», стверджує Держсекретар при МЗС Франції з європейських справ Клеман Бон. Така заява видається доволі недоречною: наразі Україна не веде активних перемовин щодо цього, адже зараз набагато важливішою є інтеграція з НАТО. Однак така публічна заява підриває єдність колективного Заходу перед загрозою подальшої агресії Росії. І не лише щодо України.

Ще далі пішов міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який висловив «власну» думку про те, що зупинка будівництва Північного потоку-2 не обов’язково привела б до зміни поведінки Росії, а «все було б навпаки». Хоча очевидним є факт, що транзит газу в Європу через територію України завжди був і залишається об’єктивним стримувальним фактором для Кремля.

Однак, схоже, для низки німецьких політиків та підприємців працює логіка «цінності цінностями, війна війною – а своя сорочка ближча до тіла». Тим більше для групи політиків з соціал-демократичної партії, як-от колишній канцлер Герхард Шредер, який після відставки з поста канцлера Німеччини працює як не в російському «Газпромі», то в Роснафті.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас також є членом соціал-демократичної партії. Як і президент Німеччини, багатолітній помічник Шредера і колишній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр, широко відомий своєю капітулянтською формулою для України.  

Тим часом міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив: «Ми не підтримуємо чиєїсь сторони», хоча в спільній декларації Володимира Зеленського та Реджепа Ердогана зафіксовано, що Туреччина підтримує перспективу вступу України в НАТО.

Послідовними у своїй підтримці залишаються Сполучені Штати, які хоч і відклали прихід військових кораблів у Чорне море, проте вислали десятьох російських дипломатів і готують нові санкції проти Росії та Північного потоку-2.

Втім, як зазначив лідер «Республіканської платформи» Павло Жебрівський, навести лад в Україні – лише наша відповідальність, і ніхто, крім нас, цього не зробить. «Західні партнери підтримують нашу державу, але вони не наведуть порядок усередині нашої країни», – додав він. Зокрема ми повинні самостійно протидіяти ідеології рашизму, яку насаджує РФ, щоб не дати Україні обирати власне майбутнє. І тиснути щодо цього поки що здатне лише громадянське суспільство. Адже дії влади поки що показують лише те, що «хакнувши» інструменти демократії (наприклад, референдум), вони можуть привести до капітуляції. Найближчим партнером України є самі українці. Хоча, звісно, є й хороші друзі, зокрема Литва та інші країни Балтії.