«Війна заяв» в протистоянні з Росією набирає обертів. І Кремль у притаманній йому манері всупереч очевидному намагається зобразити Україну ініціатором загострення ситуації на Донбасі.

Відомий українофоб, ідеолог створення Новоросії та окупації українських територій Володимир Корнілов не посоромився заявити, що Україна «де-факто оголосила війну Росії», аргументуючи це постановою Верховної Ради, де російсько-українську війну названо «російсько-українським збройним конфліктом».

Показово, що цей закид «експерта» Корнілова широко тиражують російські та проросійські ЗМІ. Водночас, прессекретар Путіна Пєсков заявляє, що в Україні може «ось-ось» відновитись війна, а «як ми переміщаємо, куди ми переміщаємо війська всередині нашої власної території – це наша особиста справа, наша внутрішня справа. І це не повинно викликати ні в кого стурбованості». Водночас у МЗС Росії допомога НАТО Україні викликає «тривогу і занепокоєння».

На цьому тлі викликав здивування заклик голови Офісу Президента Андрія Єрмака до США про розміщення на території України протиракетних комплексів Patriot. Такі домовленості спершу вирішують на дипломатичному рівні за закритими дверима, а публічні заклики до цього більше схожі чи то на незграбні спроби примусу Сполучених Штатів, чи то на ще один привід для накручування «істерії війни».

Можна лише вітати активізацію (навіть просто на публіку) курсу до НАТО, однак не менш важливою є патріотична консолідація громадян перед військовою загрозою. І тут вбачається найбільша проблема, бо самими заявами і поїздкою Зеленського на передову її не вирішити. Адже ні заяви, ні поїздки не залучають до питання оборони країни громадян, а більшість залишається відстороненою від цього питання.

Проте Кремлю не слід тішити себе ілюзіями про легку перемогу. Зараз українське суспільство значно більш здатне до опору «русскому міру», ніж у 2014 році, а широкомасштабна війна буде швидше кінцем російської імперії, ніж України, як погрожує заступник голови Адміністрації Путіна Дмитро Козак. Саме таким настроєм українців та підтримкою міжнародної спільноти, зокрема НАТО, США, Євросоюзом та країнами «Великої сімки», об’єктивно зумовлена позиція влади в Україні більше, ніж її власною «патріотичністю». 

Водночас події в Білорусі та Молдові свідчать про продовження агонії російської імперії. Українцям зараз необхідно вистояти і не піддаватись на шантаж Кремля. А стару пісню про «захист російськомовних громадян і громадян Росії» і ми, і світ уже чули в Грузії, в країнах Балтії і всюди, де Кремль розв’язував криваві конфлікти.