Спецслужби Росії та Білорусі здійснили «відвертий акт державного тероризму» та «викрали літак» – так оцінили рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка примусово посадити літак компанії Ryanair президенти країн Балтії та глава Європейської народної партії Дональд Туск. Вони закликали Євросоюз до жорсткої реакції щодо Білорусі. Літак сів під приводом закладеної в ньому вибухівки. Пілоти до останнього «дотягували» до Вільнюса, але їм довелось повернути назад під загрозою винищувача.

Вибухівки очікувано не знайшли, проте затримали опозиціонера, колишнього редактора телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича, якому тепер може загрожувати смертна кара за звинуваченнями в «терористичній діяльності», та його дівчину Софію Сапегу. Адвокатів до них не пускають.

Литва уже заборонила прибуття і відправлення літаків, маршрут яких проходить над територією Білорусі, а от в офісі Зеленського зреагували в характерному стилі – «петлянням» з вигодою для себе.

Україна заявила, що буде реагувати «скоординовано з країнами ЄС». «Слуги» підмінили поняття і на випередження виправдали себе у ситуації зі зривом операції щодо російських «вагнерівців». Тільки наприкінці дня Зеленський «доручив підготувати рішення» про припинення авіасполучення з Білоруссю, а «слуги» терміново виключили зі складу своєї фракції одіозного депутата Євгена Шевченка. Нагадаємо, що той на зустрічі з Лукашенком заявляв, ніби 36% українців хотіли б бачили Лукашенка своїм президентом в Україні. Шевченко вже сказав, що після виключення з фракції, «збиратиме навколо себе колишніх беркутівців і боротиметься з націоналістами».

Одну з можливих причин такої неоднозначної поведінки запропонував журналіст «Радіо Свобода» Михайло Ткач. Він вважає, що Зеленський загалом підтримує режим Лукашенка, зокрема тому що досі не ввів обмежень щодо підсанкційного в ЄС білоруського олігарха Миколи Вороб’я, який співпрацює з Тарасом Козаком і Віктором Медведчуком.

У будь-яких гострих ситуаціях Зеленський і його команда «з’їжджають» з питання, додають багато зайвих слів і роблять показові кроки, які, зовсім не вирішують системну проблему. Це помітно і на нещодавній пресконференції, і сьогодні – і, загалом, завжди.