Зе-команда запустила нову димову завісу для суспільства. Цим разом з утворення нового органу – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Теоретично нове для України БЕБ мало би боротися з порушеннями в економічній сфері замість армії фіскалів та контролерів в різних правоохоронних та силових структурах, які порушення фактично кришують.

Однак замість нової структури Офіс президента, схоже, створює ручний орган на зразок ДБР чи Генпрокуратури. Бо садить в крісло директора БЕБ «на 100 % свою» людину, чинного голову Державної фіскальної служби Вадима Мельника. При якому і зараз процвітають схеми в економіці і який через «наглядача» за фіскальним ринком Андрія Гмиріна (Мельник і Гмирін разом працювали в Міндоходів і зборів за часів Януковича) може мати підтримку першого помічника Зеленського Сергія Шефіра і голови ОП Андрія Єрмака.

Робота комісії з відбору кандидатів на директора БЕБ, яку очолював відомий «інтелектуал» і «професіонал» Тимофій Милованов супроводжувалась скандалом з нахабним недопущенням до конкурсу Олександра Данилюка на формальній підставі ненострифікації його димплому з США. А згодом – дистанційною «співбесідою» комісії, де екзаменатором виступив сам Милованов за мало не мовчазної згоди решти її членів. На «співбесіді» з Миловановим Мельник назвав сумнозвісного заступника Єрмака Татарова «великим фахівцем у кримінальному процесі», а свої дозволи на надання доступу російському шпигуну Устінову до бази даних платників податків  виправдовував дурницею про власну участь в розкритті шпигуна, хоча останній раз дозвіл підписувався уже після (!) затримання Устінова.

Знехтувавши сильними кандидатами з середовища НАБУ, на розгляд Кабінету міністрів «комісія» залишила трьох кандидатів: колишнього депутата-регіонала Василя Горбаля, прокурора в Офісі генпрокурора (в 2016-2020 рр був заввідділу правового забезпечення Українського інституту експертизи сортів рослин) Аттілу Ковчі та вже відомого Вадима Мельника. Вишенькою на торті стали слова Милованова: «Усі три кандидати для мене(!?) були найсильнішими».

БЕБу під кураторством Єрмака і Шефіра буде кому гарантувати економічну безпеку: чи то друзям команди Зеленського від виплати їхніх мільйонних боргів, чи то сину лідера проросійської ОПЗЖ Юрія Бойка від позбавлення активів у вигляді оборонного заводу. Чи то Коломойському від законного повернення у державну власність структур аеропорту та аеродрому Дніпра, на будівельні роботи яких оголошено тендер на 5,71 млрд гривень державних(!) грошей.

А от кому не слід почуватись в «економічній безпеці», то це опонентам Офісу президента. Який чітко сповідує принцип: своїм (при цьому «своїми» можуть бути і відверті вороги України) – усе, іншим – закон (до того ж – у власній інтерпретації закону).