Кремль посилює гібридну війну проти України, використовуючи всі можливі засоби. Посол Росії в Німеччині Нечаєв заявив про юридичну необов’язковість спільної заяви США і ФРН щодо Північного потоку – 2 для цих країн і, тим паче, для РФ.

Така позиція заохочує підписантів заяви (насамперед Німеччину) до невиконання задекларованих цілей щодо України та, водночас, мала б аргументувати майбутній газовий шантаж з боку Кремля. 

Першочерговою метою є фінальний етап будівельних робіт, до закінчення яких залишаються «лічені тижні». А з запуском Північного потоку – 2 Москва може почати газовий шантаж і щодо України, і щодо Європи. Адже Кремль неодноразово починав так звані «газові війни» і  в минулому, про що добре знають українці.

Враховуючи підтримку Німеччини у завершенні Північного потоку – 2 і дещо двозначну позицію адміністрації США, можна з високою імовірністю припускати, що газопровід добудують і запустять. І тут виникає запитання до влади в Україні: яка ж відповідь, окрім бравурних заяв на зразок «не все втрачено» буде з її боку? Чи розробляє вона заходи з нейтралізації негативних наслідків відсутності транспортування газу та можливої його нестачі?

Про це нічого не чути, окрім певних зусиль на дипломатичному фронті. Відбувається робота з противниками Північного потоку – 2 в Конгресі США і є запевнення про забезпеченість газом українців на наступний зимовий період. Однак немає інформації, а тим більше – дій стосовно пошуку і реалізації альтернативних шляхів забезпечення українців енергією і теплом та економії газу. Ба більше, «Укргазвидобування» цього року скоротило видобуток вітчизняного газу на 5,2 %.

Водночас ринок електроенергії постійно лихоманить, а спекуляції олігархів на ньому вганяють атомну енергетику і державні енергогенерувальні підприємства у величезні борги. Вочевидь, враховуючи реалії, мала б бути розроблена державна програма збільшення видобутку українського газу і економії його споживання та поступової заміни на дешевшу та екологічнішу  електроенергію з використанням потужностей атомної й альтернативної енергетики.

Однак таке завдання – це, схоже, не про теперішню владу. Бо її пріоритетом є продаж всього, що можливо продати. Та ігровий бізнес і «велике будівництво», яке уже охрестили «великим крадівництвом» за зростання в рази вартості кілометра відремонтованої дороги. На тлі балачок і примітивно-шкурних законопроєктів про деолігархізацію чи видачі «доступних кредитів», які отримують цілком успішні підприємства (про небезпеку для економіки подальшої видачі таких кредитів уже заявили 12 міжнародних банків, що працюють в Україні).

Тим часом, 22 серпня в Україну з візитом збирається канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка, згідно з повідомленням прессекретаря Зеленського Сергія Никифорова, проведе переговори мало не «про все».

Але, найімовірніше, буде обіцяти «цукерки» за Північний потік – 2 і вмовлятиме капітулювати за «формулою Штайнмаєра». Проте слід нагадати, що в Україну уже приїжджали очільники великих держав і вмовляли не виходити з Радянського Союзу. Тодішня влада під тиском громадянського суспільства на це не погодилась, і Україна проголосила незалежність. Теперішнє суспільство значно свідоміше і доросліше. Про це слід добре пам’ятати владі, хоч би як їй хотілося бавитися в різні капітулянтські «формули» і «кластери».