Меркель та Байден організували для України ще один «будапештський меморандум» у вигляді спільної заяви щодо газопроводу Північний потік-2. Щоправда, цим разом без України, яка, вочевидь, зрозуміла хоча б такий очевидний національний інтерес, як протидія добудові цього газопроводу. Це розуміють і в Білому домі, про що свідчить інформація про «тихі» заклики адміністрації Байдена до своїх українських колег утриматись від критики «великої угоди по Північному потоку-2».

Попри порівняно смішні «цукерки» у вигляді коштів для енергетичних проєктів і фондів в Україні та «турботливих» заяв щодо продовження транзиту газу через українську територію, влада Німеччини фактично заявила, що «своя сорочка ближча до тіла». Після оприлюднення спільної з Байденом заяви Меркель поговорила телефоном з Путіним. «Лідери», як висловились в Кремлі, «задоволені» будівництвом газопроводу, а от продовження транспортування газу через українську територію – для Росії, виявляється, «окреме питання».

Адміністрація Байдена продемонструвала власне трактування національних інтересів США. При цьому і Байден, і Меркель діють всупереч власним голосним фразам про захист демократичних цінностей, системи міжнародної безпеки і суверенітету України. І всупереч законам.

Бо, як зазначає Український конгресовий комітет, адміністрація Байдена не виконує двопартійне законодавство 2019–2020 років щодо запобігання добудови трубопроводу і не вводить в цьому питанні відповідні санкції, які є «обов’язковими, а не вибірковими».

А влада Німеччини, яка так позірно турбується про єдність Євросоюзу, порушує законодавство ЄС в енергетичній сфері і робить усе можливе, щоб вивести з-під дії європейських директив не лише Північний потік-2, а й російський концерн «Газпром» загалом.

Попри це, в України залишається серйозна підтримка в США на рівні Конгресу. Конгресмени просять змінити дату приїзду Зеленського для проведення зустрічі з ним. А сенатор Тед Круз навіть висловив припущення про невипадковість призначеної Білим домом дати, оскільки «Зеленський не зможе залучити членів Конгресу, які на двопартійній основі протистоять капітуляції Байдена перед Путіним щодо Північного потоку-2».

В Євросоюзі послідовним противником будівництва газопроводу є Польща, з ініціативи якої було ухвалене вигідне і для України судове рішення щодо газопроводу Північного потоку-1. А міністри закордонних справ України і Польщі домовились спільно працювати «над протидією запуску Північного потоку-2, допоки не будуть розроблені рішення для подолання безпекової кризи, підтримки країн в їхніх прагненнях стати членами західних демократичних інституцій, мінімізації загроз миру та енергетичній безпеці».

Підсумовуючи, можна говорити про, щонайменше, затримку запуску Північного потоку-2. Водночас, владі слід готуватись до подолання негативних наслідків такого запуску в енергетичній, економічній і безпековій сферах. Що, безумовно, передбачає припинення вакханалії в енергетиці, відданій на відкуп олігархів, та перехід до системних змін. І головне – усвідомлення простої істини про те, що в політиці немає вічних друзів, а лише вічні національні інтереси. Саме національні, а не інтереси інших держав чи народів.