Під проукраїнською зовнішньою атрибутикою команди Зе криються наміри створити вертикаль абсолютної влади – «як у Януковича».

Одним із законопроектів, які в терміновому режимі будуть проголосовані на наступному пленарному засіданні Верховної Ради, є проект, який передбачає підпорядкування національної гвардії напряму президенту, а не міністру внутрішніх справ. В інших законопроектах «від Зеленського» розширюються повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ), та Державного бюро розслідувань (ДБР).

Схоже, що новообраний Президент матиме більше «своїх» силових структур, ніж попередній – до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури додається ДБР. Зеленський – головнокомандувач Збройних сил України, він стане безпосереднім керівником Нацгвардії. Для повного контролю бракує лише поліції.  

Якщо додати попередню практику, незважаючи на передвиборчі обіцянки, призначення голів обласних державних адміністрацій без конкурсів, матимемо саме таку вертикаль і повноту влади, «як у Януковича».  

Під контроль президента хочуть забрати майже все. Не в законах, а в Конституції пропонується закріпити за ним право утворювати Національне антикорупційне бюро, призначати та звільняти директора антикорупційного бюро і директора Державного бюро розслідувань, а також половину складу Ради Національного банку України.

Крім того, Володимир Зеленський пропонує внести в Конституцію дуже широке право для президента утворювати «незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах» і призначати та звільняти їхніх членів. Якщо врахувати реальну (принаймі на сьогодні) монобільшість Слуги народу у Верховній Раді, Зеленський і його прибічники  зможуть повністю визначати життя бізнесу в країні.

Не кращі новини і в міжнародній політиці. Президент Польщі Анджей Дуда після зустрічі з Зеленським заявив, що останній пообіцяв скасувати мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи на польських похованнях на території України. Нагадаємо, що таку заборону було введено у відповідь на небажання польської сторони відновлювати українські місця поховань на своїй території та скандальні рішення польського Інституту пам’яті стосовно ОУН-УПА.

Зеленський же заявив: «Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні. А польська сторона впорядкує українські місця пам’яті в Польщі». Це досить загальна фраза, яка не торкається ні співмірності цих процесів, ні скандальних рішень польської сторони.

«Примирення» на польських умовах небезпечне нехтуванням героїчної боротьби УПА за незалежність. За такою логікою, на переговорах з Угорщиною Зеленський має поступитися майбутнім української України – законами про мову і освіту. Новий міністр закордонних справ Вадим Пристайко, наче мантру, повторює тезу про добрі стосунки з Польщею, Угорщиною і Румунією, тож така небезпека цілком реальна. Але навіщо українцям хороші стосунки з сусідами, якщо ціною за це буде втрата української ідентичності?

Узурпація влади не відповідає ні принципам республіканізму, ні лібералізму чи лібертаріанства. Нівелювання національної ідентичності не притаманне ні американським республіканцям, ні англійським консерваторам, ні тим паче – республіканцям українським. Але в Україні не пройде ні одне, ні друге. Не вдалося Януковичу, і уже не вдасться його наступникам. Проте в президентів України пам’ять надзвичайно коротка: вони не вчаться навіть на помилках безпосередніх попередників. І це заважає Україні рухатися вперед.