Спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер заявив, що не бачить сценарію, при якому Україну будуть підштовхувати до виборів за умови, коли території залишаються окупованими. Свою позицію з питання реалізації так званої «формули Штайнмаєра» він висловив в інтерв’ю каналу 1+1. Зазначивши, що це можливо лише після проведення виборів та наголосивши на безпековому аспекті проблеми, він поставив в досить незручне становище «миротворців за будь-яку ціну» як в Німеччині та Франції, так і в Україні.

«Я часто спілкуюся з зі своїми французькими і німецькими колегами, і знаю, що вони не бачать можливостей для місцевих виборів у середовищі, яке до цього часу контролюють російські сили»,  – сказав Волкер, знявши таким чином відповідальність з Заходу і переклавши її повністю на любителів «міра» (читай – «русского міра») в українській владі. Тепер світ точно знатиме відповідальних за капітуляцію України в разі поспішної реалізації формули – це нове українське керівництво.

Напрошуються кілька версій. Найоптимальніша – «патріотична» частина команди Зе заздалегідь спланувала такий розвиток подій і хотіла переграти Путіна, а потім водити їх за носа з «формулою Штанмаєра», щоб звільняти наших полонених і водночас не здавати національних інтересів. Але «щось пішло не так», і Росія почала вимагати письмових угод для закріплення «формули» на нормандській зустрічі.  Ця версія здається досить неймовірною.

Є інша, більш реальна. Команда Зе працює за принципом «давайте щось робити, а там побачимо». Про національні інтереси не йдеться. Борис Шефір, брат першого помічника Володимира Зеленського, його друга і соратника, дав інтерв’ю Detector Media, у якому неодноразово повторювалася основна думка – «не заважайте нам заробляти». Щоправда, в Офісі президента від інтерв’ю відхрестилися. Той же Шефір сказав, що «можна домовитися», зокрема і з Путіним. В такому контексті реалізація «формули Штанмаєра» повністю влаштовує владу.

Проте захвату від обміну полоненими та капітуляції «за Штайнмаєром» не поділили представники  Литви та Естонії. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус скептично оцінив результати обміну: «Ціна занадто велика. Це як ніби хтось вкрав у когось 1000 доларів, а потім повертає 100 доларів, і всі радіють, що він готовий до співпраці”. Президентка Естонії Керсті Кальюлайд висловилась прямо: нещодавній обмін полоненими може бути помітним кроком на шляху до рішень проблеми Криму і Донбасу, але це не може бути ціною суверенітету України. Міністр у справах Європи МЗС Великобританії Крістофер Пінчер на 16-му форумі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) у Києві недвозначно заявив, що «Україна перетворилася в останню лінію у боротьбі за свободу і демократію. Великобританія віддана ідеї продовжувати підтримку України з її євроатлантичними амбіціями». І ось позиція спецпредставника Держдепу Волкера, яка може свідчити зміну настрою і самого президента США, який перед цим наполегливо намагався залучити Росію до нарад країн «Великої сімки» і наразився на відмову інших країн – членів елітного міжнародного клубу.

З огляду на позицію міжнародних партнерів і негативне ставлення до «формули Штайнмаєра» серед патріотично налаштованих громадян команді Зе буде складно досягти швидкого миру. Хіба що ціною капітуляції України. Позиція  США, Великобританії та інших держав дає козир президенту в перемовинах з Путіним і його прихильниками на Заході і водночас серйозний аргумент для громадян України для уникнення капітуляції. Чи використає його Зеленський, покаже час. Вікно можливостей, про яке неодноразово згадують члени партії «Слуга народу», варто використати для реальних реформ і розвитку економіки, а не для капітуляції.