Якщо ми хочемо зрозуміти суть і мотивацію влади, ми маємо зрозуміти сутність її носіїв. Очевидно, що президент Білорусі Лукашенко будує державу за за образом і подобою радянського колгоспу, в якому головував до обрання. Путін постійно планує спецоперації і займається тероризмом, підкупом політиків, анексією територій і розв’язує війни в стилі радянського КДБ, де і працював, поки не став президентом.

З’явилася нагода більше з’ясувати про Андрія Богдана – голову Офіса президента України. Він дав суперечливе інтерв’ю ВВС. Аналіз його висловлювань важливий – щоб зрозуміти, який день прийдешній готують владні «слуги» своєму народові.

Про популізм

«Ми чесні перед суспільством, ми нічого не порушуємо».

Проте влада вже порушила Конституцію, дочасно розпустивши Верховну Раду, а закон про люстрацію – зокрема призначенням самого Богдана.

Про Офіс президента

«…підставою реорганізації було те, що зазвичай, коли на державну посаду приходить новий начальник, він робить реорганізацію, щоб почистити кадри. Звичайно, за десять років або навіть за 27 років кадри тут сильно не помінялися. Державна служба має таку особливість – клановість. В українській мові є поняття “кумівство”, сюди пристроювали зазвичай якихось родичів».

Кумів та родичів поки що в Офісі президента нема. Зате є друзі з шоу «95 Квартал», серед яких – Сергій Шефір, Іван Баканов тощо. Крім того, депутатами Верховної Ради став Микола Стефанчук – рідний брат радника президента Руслана Стефанчука, і актор «95 кварталу» Юрій Корявченков, більш відомий як Юзік.

Про народну підтримку

«Останні соціологічні дослідження давали рівень підтримки президента 72-73%. Завжди був рівень недовіри 75%, а рівень довіри – 10%. І навіть в часи Майдану ці показники ніколи не перехрещувалися».

Проте як зазначає Тиждень.ua, схожа ситуація вже була: «Президент Віктор Ющенко отримав небачений кредит довіри: у квітні 2005 року 49% опитаних заявляли про повну підтримку його дій, ще 24% – про підтримку окремих дій; отже, загалом прихильно до нього чи його діяльності ставилися 73% – абсолютний рекорд незалежної України.  Високою була і суспільна підтримка його команди: у квітні дії Юлії Тимошенко схвалювали 47% опитаних, ще близько чверті підтримували окремі дії» (Дослідження інституту соціології НАНУ). У Зеленського зараз – 32% повністю задоволених його діяльністю, 39% – скоріше задоволених. Разом – 71%. В прем’єра Гончарука – 11% та 17% відповідно. Разом – 28%.

Про список партії «Слуга народу»

«Це єдиний список, який сформувався без копійки грошей. Ніколи ні одна партія в Україні не формувала такий список».

Не будемо говорити про інші партії і про те, як кандидати потрапляли в список «Слуги народу», але в 2012 році «Республіканська платформа» (яка тоді мала назву «Українська платформа Собор») сформувала список з громадських діячів і активістів. І цей список справді формувався без грошей, бо ці люди значних коштів просто не мали.

Про соціологію і землю.

 «Все, що ми робимо, робимо на підставі соціологічних досліджень. Ми нічого не робимо, поки не впевнимося, що суспільство цього вимагає. Я розумію, що в майбутньому нас, напевно, чекають непопулярні кроки, але поки що ми так будуємо і свою виборчу кампанію, і політику».

«Є дуже сильний соціологічний маркер: народ в принципі проти вільного обігу земель. Але там є два аспекти. По-перше, в основному проти ті, хто землею не володіє. Друге – це рудимент радянської системи».

На жаль, пан Богдан не навів досліджень чи переконливих аргументів, які б підтвердили його слова про тих, хто витупає проти земельної реформи. «Рудимент радянської системи» – це крайнощі: або лише планова економіка, або ринок відрегулює все. І це в умовах старої, корумпованої і неефективної судової системи.

Про ефективність

«Ви ж бачите, що ми тут, ми ефективні, у нас же виходить».

Що саме вдається владі – сумнівне питання. В однозначному позитиві – обмін полоненими. Проте заради справедливості слід зазначити, що за попередньої влади було повернено понад 3200 наших бранців. На яку втрату частини суверенітету може піти Зеленський заради повернення решти полонених і «миру за будь-яку ціну» – невідомо.

Крім того, не змінюється судова влада, є запитання щодо робочої групи Комісії з правової реформи і «всесильності» Вищої ради правосуддя в майбутньому процесі її реформи. До того ж, мораторій на продаж землі можуть відмінити уже в грудні.

Структурні зміни в економіці не передбачені. Ріст ВВП відбувся незалежно від дій нової влади, а ціни ростуть, попри падіння долара. Коломойський будує схеми і виграє судові рішення. Найбільша металургійна компанія світу ArcelorMittal виводить з України дивіденди на суму понад 430 мільйонів доларів. Решта позитивних і «ефективних» змін – лише у планах і мріях. Як у прем’єра Олексія Гончарука – з’єднати Чорне море з Балтійським.

Після інтерв’ю Богдана залишається кілька запитань

«Бачите, ми виконуємо не тільки свої обіцянки, а й обіцянки своїх попередників. Вони їх не виконали, а нам доводиться це робити».

Чи підлягає виконанню обіцянка Януковича про зближення з Росією і відмову від Євроатлантичної інтеграції? Чи нова влада буде виконувати лише ті обіцянки попередників, які їй вигідні?

«Моє завдання, щоб всі гілки влади працювали синхронно для досягнення певної цілі. Я не можу комусь диктувати ні кадрових рішень, ні рішень тактичних, стратегічних. Цілі органам державної влади ставить президент».

По-перше, цілі президента досі доволі незрозумілі. По-друге, всі гілки влади – це і начебто незалежна судова влада, і парламент, що повинен мати пріоритет в парламентсько-президентській державі, якою за Конституцією є Україна. Тоді логічно виникає запитання про те, чи справді нова влада «нічого не порушує».