Ілюзії, страхи і болі в одному президентському «указі»

Зеленський видав указ під голосною назвою «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Але в указі немає реформ і зовсім мало конкретики. Зате у ньому є ілюзії, страхи і болі.

Перша ілюзія – для громадян: хороший і рішучий «цар» Зеленський проводить «реформи», і роздає доручення, а якщо хтось з «бояр» не впорається – чи то уряд, чи то Верховна Рада – тоді замінимо.

Згідно з Конституцією, роздавати такі доручення уряду – не його компетенція. Але навіщо Конституція і компетенції, якщо в Зеленського є друга, власна ілюзія. Він вважає, що справді є тим, ким намагається здатися – хорошим, рішучим, сміливим, всіма обожнюваним, а тому – всемогутнім.

Третя ілюзія – що подібними «указами» можливо змінювати країну. Майже весь текст указу – загальні фрази і дрібна фрагментарна конкретика, яка немає нічого спільного з самим поняттям реформи. «Посилити», «розробити», «створити умови», «забезпечити», «підвищити рівень», «удосконалити» – вода, наче у поганенькій курсовій роботі.

У тексті є загальні декларації добрих намірів, і навіть дещо в конкретній площині – щодо мешканців України, зокрема й ветеранів АТО і переміщених осіб. Добре було б, аби їх принаймні частково реалізували – усі це підтримують. Але за рахунок перекриття корупційних схем і структурних змін в економіці, а не примітивної приватизації стратегічних підприємств (зокрема Укроборонпрому) і «дикого» продажу землі. Проте саме до таких непродуманих і не сприйнятих суспільством кроків зобов’язує, з огляду на текст, указ. Щоправда, не без можливості для президента «відкотити» ситуацію трохи назад, виставивши потім цапами-відбувайлами уряд і Верховну Раду.

До кінця року уряд має вжити заходів для «забезпечення початку масштабної приватизації, зокрема визначення п’яти об’єктів великої приватизації». Будемо стежити, яких.

Однак всі болі і страхи зосереджені в частині про медіа. Фраза про заборону володіти українськими медіа або їх фінансувати фізичним та юридичним особам держави-агресора – ні про що. Всі впливові медіа, насамперед телевізійні канали, давно або перереєстровані на громадян України, або є її юридичними особами. А от запровадження «вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування», а також «посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію» – пряма спроба закрити рота критикам команди Зе не лише у ЗМІ, а й у соцмережах. Дуже вже болісна критика для Зеленського як любителя аплодисментів, і страшна – як для президента. Та й депутатам ВР зручніше буде спілкуватися з повіями. І так нічого робити – все за них уже вирішено.

Указ 837/2019 слід було б перейменувати на указ «Три “П”»: поговорити (про все хороше), продати (землю і стратегічні підприємства) і приструнити (ЗМІ і соцмережі).

А так – дуже своєчасний указ. Особливо після виступу Зеленського на сцені автомобіля Tesla у стилі «винні всі, окрім мене». Бо наступні серії серіалу від «слуг народу», схоже, передбачають звільнення в уряді і обсмоктування діяльності тих, хто «не впорався». Щоб публіка менше звертала увагу на загальний стан справ, який не обіцяє нічого хорошого: внутрішній валовий (ВВП) у третьому кварталі зріз на 3,5 %, тоді як в другому кварталі ріст був 4,6%. На четвертий квартал НБУ прогнозує ріст на 3,3 %. До того ж темп зростання економіки сповільнився на 3,5%. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання економіки на 3% в 2019 році, і на 3% – у 2020 році. Тож про якісь міфічні 40% росту за 5 років від прем’єра Гончарука і мови немає.
Указ створює ілюзію для публіки і заспокоює власні страхи. Однак будь-який ілюзіон раніше чи пізніше закінчується.

Добре, якщо спочатку поплескають, а згодом розійдуться. Бо можуть і закидати помідорами за примітивні трюки і обман надій. Подейкують, що в серіалі «Слуга народу» президент Голобородько сів у в‘язницю. Ми цих чуток не перевіряли.

Теги:
Коментарі: 0

Залишити відповідь