Росія – колективний Путін

Сайт «Українська правда» опублікував новину під начебто обнадійливою назвою «Довіра до Путіна у росіян знизилася майже вдвічі за останні 2 роки».  

Згідно опитування російського «Левада-Центру», у листопаді 2017 року рейтинг довіри до Путіна становив 59%. За два роки він знизився «майже у 2 рази (на 24%)» і зараз становить 35%.

Здавалось би, чудова новина. Рейтинг падає, і є надія на зміну влади в Росії. Саме на цій примарній «надії», схоже, базується політика умиротворення міжнародного агресора і терориста, яку проводять впливові кола на Заході і яку сповідує Зеленський.

Однак далі за рейтингом довіри: Сергій Шойгу (міністр оборони РФ з 2012 року) – 19%, Сергій Лавров (Міністр закордонних справ РФ з 2004 року) – 17%, Володимир Жириновський (керівник фракції ЛДПР в Держдумі Росії) – 14%, Генадій Зюганов (голова фракції Компартії Росії в Держдумі) – 7%, Дмитро Мєдвєдєв (колишній прем’єр-міністр, зараз – заступник голови Ради Безпеки) – 5%. Відносний виняток становить начебто опозиціонер (який заявляє, що Крим – російський) Олексій Навальний – 3%.

То ж з ким планує домовлятись Зеленський? З Путіним, який вважає, що українців вигадав польський граф Потоцький, а Україна – це російська губернія? З Шойгу, якого вважають більш агресивним за Путіна і який як міністр оборони Росії безпосередньо відповідальний за війну з Україною? Чи, можливо, з Жириновським, який нещодавно кричав: «Всех уничтожим! Напалмом сжечь всех! Чтобы ни Киева не было, ни Львова, ничего не было» (рос.).

Нещодавно Зеленський зазначав: «Але найстрашніше, що може бути для Росії, – це розпад її в тому вигляді, в якому вона зараз існує. Ескалація і захоплення такої великої країни, як Україна – це, я впевнений, єдиний реально небезпечний крок для Росії, який може призвести до внутрішнього жорсткого конфлікту в Росії».

Засновок правильний, проте висновки – неправильні. Бо перетворення України на російську губернію – капітуляція і заохочення до подальшої агресії. Адже нічого не змінилось і, вочевидь, не змінюється у світобаченні самих росіян, який би «цар» ними не правив. Бо треба зробити максимум, щоб і в Кремлі зрозуміли, що війна проти України призведе до непоправних втрат і розпаду російської імперії. А цього не досягнеш ні підвищенням власного рейтингу, ні зміцненням особистої влади, ні призначенням проросійських кадрів. Тим паче – боротьбою з учасниками АТО, добровольцями і волонтерами. Це досягається розвитком української ідентичності, зміцненням війська і консолідацією суспільства в протистоянні з агресором. Паралельно з розвитком економіки і становленням справедливого суспільства. А не навпаки.   

Коментарі: 0

Залишити відповідь