Жадібність губить фраєрів. Саме так, перефразовуючи сленг часів «совка», можна означити ситуацію зі справою «плівок Єрмака». На Bihus.info вийшло інтерв’ю помічників і консультантів Дениса Єрмака – Дмитра Штанька і Сергія Шумського.

Нагадаємо, що Штанько і Шумський разом із братом голови Офісу президента Денисом Єрмаком проводили «співбесіди» (насправді – торгували державними посадами).

Якщо послухати інтерв’ю і записи плівок, виправдання Андрія Єрмака про міфічні сили, яким вигідно їхнє оприлюднення, мають жалюгідний вигляд.

До слова, раніше СБУ вкотре показало своє справжнє обличчя, за поданням Андрія Єрмака висунувши Леросу, який оприлюднив плівки, звинувачення в шахрайстві й поширенні матеріалів, які містять державну таємницю. Але яке право має Денис Єрмак, який проводить «співбесіди», знати державні таємниці, навіть якби вони були на плівках?

Тим часом, поки всі зосереджені на коронавірусі, в Україні сталося кілька важливих подій:

– Продовжили безпідставний арешт фігурантам «справи Шеремета»

– Місцевій владі в обхід закону дозволили на власний розсуд визначати поняття «громадського місця»,

– «Слуги народу» через свого нардепа Галину Третькову почали наступ на Конституційний суд, який ухвалив два неугодних Зеленському рішення щодо повноважень призначати керівництво силових структур і Верховний суд.

Однією з пропозицій від «слуг» є перенесення Конституційного суду в Харків (?!).

– Водночас «знавці і шанувальники права» від президента не бачать можливості відкликати підпис Андрія Єрмака під документом про створення Консультативної ради з ОРДЛО, який фактично легалізує владу так званих «республік».  

– До «антиколомойського» закону щодо повернення Приватбанку зареєстрували рекордне число правок. Такої кількості правок – понад 16 тисяч, не було навіть щодо питання продажу сільськогосподарської землі. Тим часом Апеляційний суд розглядає питання виплати Приватбанком 250 мільйонів доларів братам Суркісам.

Під прикриттям коронавірусу кожен намагається вирішувати власні проблеми.  Дискредитована група Зеленського намагається укріпити його владу, зневажаючи верховенство права і руйнуючи й так слабкі державні інституції. Слабкий і непрофесійний уряд та місцеві «лідери», як і сам президент, ухвалюють нелогічні рішення, піаряться і підтримують істерію, щоб прикрити власну безпорадність.

Уже з’являються заяви про ймовірність продовження карантинних заходів до травня. У цей час всі намагаються заробити, а точніше – вкрасти. Привладні отримують хабарі, а нечисті на руку «бізнесмени» і олігархи поспішають витягнути якомога більше ресурсів і коштів та «закрити» свої питання. І всі розраховують показати себе рятівниками людей від вірусу, хоча саме це від нашої «влади» й олігархів залежить найменше. Залишається питання: чи зроблять з цього відповідні висновки українські громадяни? Чи безсоромний і порожній піар і надалі братиме гору над здоровим глуздом.