В Україну повернувся несправедливо обвинувачений в Італії боєць Національної гвардії Віталій Марків. Можна лише вітати рішення апеляційного суду Мілана про звільнення Марківа через відсутність складу злочину. Як і зусилля Міністерства внутрішніх справ (МВС) для цього звільнення.

Однак одразу з’яляється думка про подвійні стандарти «патріотів при владі». Для міністра МВС Арсена Авакова, який «попіарився» і на справі Марківа, і на його прильоті в Україну, значно менше зусиль потрібно, щоб добитись свободи і справедливості для бездоказово ув’язнених у справі Шеремета Яни Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка, який досі перебуває за ґратами. Але ж на заваді, схоже, – власний мундир.

Аваков узагалі відомий тим, що не дуже переймається чимось українським. Наприклад, він уже кілька років намагається свою російську (письмову і усну) видати за міфічну «слобожанську мову». У цьому йому активно допомагає власник харківського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький, який запропонував розробити правопис слобожанської мови і зафіксувати цей мовний стандарт (!) для України. Бо, мовляв, «російська слобожанська» не є «російською московською з точки зору культурного продукту, який виробляється цією мовою».

Софія Бутко, доцент кафедри української мови Харківського національного університету імені Каразіна,  своїй післямові до обговорення написала: «Теза про існування так званої “української” російської є елементом інформаційної війни і не має під собою ні лінгвістичного, ні історичного підґрунтя».

Подібні «дискусії» відбуваються в межах «Національного круглого столу» про мову, який Олександр Ткаченко, тоді ще голова Комітету з питань культури та інформаційної політики Верховної Ради України, анонсував у 2019 році. Детально читайте в статті Тараса Марусика «Мовний “Національний круглий стіл” просуває “слобожанську мову” Авакова?».

Той самий Ткаченко, тепер уже в статусі міністра культури, повідомив про свій намір надіслати в бібліотеки додатково надруковані примірники уже широковідомої книги «Справа Василя Стуса», яку намагається заборонити Віктор Медведчук.

Після кількох слів на летовищі Марків поїхав на зустріч із Володимиром Зеленським, який, мабуть, також не проти «хайпанути» на гучній справі.

Можна вітати патріотичний напрям в представників влади. Але патріотом важливо бути, а не просто ним здаватись на догоду гайпу, рейтингу чи необхідності. А для того щоб «бути, а не просто здаватись» треба послідовно робити конкретні справи, творити державні інституції і проводити відповідну кадрову політику. А поки що – «багато шуму з нічого». Хоча шум – це все-таки щось, як на українські реалії.