Слуги Кремля, олігархів та власних інтересів успішно об’єднались для похорону будь-яких антикорупційних заходів в Україні. Саме так виглядає «компромісна» пропозиція робочої групи у Верховній Раді про відновлення електронного декларування доходів для держслужбовців і суддів, скасоване рішенням Конституційного суду.

Подання до Конституційного суду підготували і підписали депутати від п’ятої проросійської колони ОПЗЖ та «За майбутнє» Коломойського (повний список «героїв» корупційної ініціативи дивіться тут).  Рішення КС поставило під питання навіть безвізовий режим України з ЄС, що й казати про новий транш МВФ.

Саме транш від МВФ для Зеленського має велике значення. Тому й реакція щодо Конституційного суду, який його цілком влаштовував при прийнятті справді неконституційного рішення щодо дострокового розпуску Верховної Ради, була показово різкою і бурхливою – позбавити суддів КС повноважень, а положення антикорупційного закону відновити. Зеленський навіть подав законопроєкт до Верховної Ради. 

Таку «кавалерійську атаку» на КС від Зеленського не сприйняв колективний Захід, тому почалися пошуки виходу з так званої «конституційної кризи». Позиція президента виглядає особливо цікавою на тлі того, що сам Зеленський 19 листопада запевняв послів «Великої сімки», що гарантує збереження посади директора НАБУ за Артемом Ситником. А вже 28 листопада заступник голови його офісу Олег Татаров заявив, що Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і має піти». При цьому Татаров повторив російську агітку про те, що «НАБУ — це не українська історія, яка, знаходиться за межами нашої країни».

Реакція Офісу президента була стриманою – думка Татарова не відображає позицію офісу. Однак виникає логічне питання: що ця персона, яка була причетна до переслідувань майданівців, робить в Офісі президента?

Тим часом у Верховній Раді під егідою Дмитра Разумкова створили «робочу групу» для пошуку виходу з кризи. До неї ввійшли зокрема і підписанти подання до КС та інші депутати. Одна з них, наприклад, – представниця Верховної Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря, яка виступала на підтримку російської мови під час розгляду цього питання і вважала за прийнятне претендувати на посаду судді Конституційного суду від Верховної Ради в обхід затвердженої процедури відбору таких кандидатур.

Результатом «титанічної роботи» групи став компромісний законопроєкт щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, в якому передбачені штраф і обмеження волі. Планується карати за недостовірні відомості на понад 9 (!) мільйонів гривень не позбавленням, а обмеженням волі до 2 років – тобто тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці. Однак таке «суворе» покарання може бути замінене на штраф від 51 до 85 тисяч гривень (якщо не задекларував понад 9 мільйонів гривень) або громадськими роботами.

Ця показуха – єдино прийнятні для ВР, бо кращого «компромісу», за словами голови комітету з питань правоохоронної діяльності, нардепа від «слуг» Дениса Монастирського,  поки що немає.

Вже згадана Ольга Совгиря всупереч здоровому глузду напускає туману про те, що громадські роботи за брехню в декларації – ефективний спосіб впливу на топчиновників.  Тому «говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності й так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає». Тобто позбавлення волі – не працює, а громадські роботи запрацюють? Кращого «компромісу» у вирішенні конституційної кризи від слуг, думається, не буде. І, як говорить народна приповідка, було би весело, якби не було так сумно. Тим паче під час пандемії, спаду економіки та загрози з боку Росії.